Річка Самарчук
Річка Самарчук, приплив (рукав) річки Самара
Самарчук — одним із рукавів річки Самара.
Річка досить глибока, харчується численними джерелами на дні. Вода в річці завжди чиста, навіть у спекотне літо залишається прохолодною і ніколи не цвіте. Є багато риби.
Самарські плавні – регіональний ландшафтний парк місцевого значення. Вони утворилися в результаті злиття річок Самара, Самарчук, Підпільна і Пасічник. Плавні – це складне утворення озер, проток і островів. Площа плавнів становить близько 17 км2. Плутане сплетіння звивистих проток серед заростей очерету між лісистими островами створює відчуття, що ви перебуваєте у величезному природному лабіринті, в якому мешкає безліч птахів, живе риба, черепахи і річкові гризуни. Дуже мальовничо описує плавні в романі «Собор» Олесь Гончар: «Всі ці урочища, плавні, угіддя – мовби повновладні його володіння, мовби кимось йому відписані, від когось заповідані в спадщину. Кожен закуток у цих урочищах Нечуйвітрові знайомий, хоча той, кому вперше випаде опинитися тут, довго блукатиме не знаючи, Скарбне це перед ним, чи Самарчук, чи Вовча, чи якісь інші протоки; чаруватимуть і відлякуватимуть новоприбульця тихі заводі з мальовничими берегами, лиманами, таємничі в білих алеях болітця, озера, захищені такою гущавінню очеретів, що й човном не проб`єшся. Комар дзвенить у повітрі. Крижні, зірвавшись, ідуть над тобою, мов бомбовози. За озерами знову піде ліс, а між лісом знову петляє невідома якась річка, темна від глибини та від того, що вода її настояна на корінні та на всякому водяному зіллі, – воно кисне в ній протягом літа».
Легенди. Самара у запорожців вважалася «Святою рікою». Можливо, це тому, що її оточували непрохідні ліси та болота, в яких, за повір’ями, існували русалки та інші міфічні створіння. А може, тому, що ще за часів Київської Русі на її зарослих берегах знаходили надійне укриття від кочівників ратники, полоненні-втікачі та мирні жителі.
З Самарою пов’язано немало легенд. Одна з них про зачаровану криницю. У запорожців на р. Самарі споконвіку була криниця, яка мала чудодійну силу. «Якщо освятити землю в засуху, всі околиці відразу оросяться дощем», – так йдеться в стародавніх літописах. Називалася вона «криничка Султанка» і, за легендою, розташовувалася на землях теперішнього Старого Клочко, району в Дніпрі, де раніше було селище з назвою Султанівка. В часи козацтва на цій території відбулася низка кривавих битв, одна з яких увічнена нашим народом в «Думі про трьох братів самарських». В цій пісні оспівується відвага козаків, полеглих в битві за рідну землю.
GPS координаты: 48.6150,35.2769
