Ліс Дібровський
Дібровський ліс - колиска степового лісорозведення в Дніпропетровській області, був закладений у 1863 році. Зараз державний заказник. Видатний лісовий масив є взірцем успішного розведення лісу в степу. Загальна площа заказника 1079 га.
Дібровський ліс займає 1206 гектарів і є унікальним природним скарбом Покровського регіону. Він виглядає справжньою дивиною серед безмежних степів та полів Дніпропетровщини.
Невеликі ліси по берегах місцевих річок Вовчої, Гайчура, Нижньої Терси, Солоної, по ярах і балках росли з давніх-давен.
Ось тільки вирубувалися вони систематично і татарами, і поляками, і місцевим населенням.
Дібровський ліс - колиска степового лісорозведення в Дніпропетровській області, був закладений у 1863 році. Нині державний заказник. Визначний лісовий масив є взірцем успішного розведення лісу у степу. Загальна площа заказника 1079 га.
Але з 1863 року піонер степового лісорозведення, вчений Віктор фон Графф з учнями сосною та дубами став засаджувати околиці Покровського. До 1869 року утворився величезний масив Дібрівського лісу, і було засновано Великомихайлівське лісництво. З цим лісом пов'язано чимало переказів та легенд.
У східній частині лісу досі височіють залишки 200-річного «Дуба смерті». Зовнішність гіганта зберегли лише давні фотографії, і зараз від нього залишилася лише частина стовбура, закута в бетон, з портретом Нестора Махна. Довгий час саме цей ліс був опорним пунктом армії отамана, а у Великомихайлівці Нестор отримав прізвисько Батьки. Вже за радянських часів поруч із гігантом-дубом було знайдено останки 24-х людей, похованих у дивній, сидячій позі. Радянська пропаганда зробила загиблих жертвами махновських загонів. Але спогади старожилів села спростували цю версію: Махно дуже дбайливо ставився до місцевих жителів. А людей убивали (найчастіше з метою пограбування) різні бандити, яких усіх за радянських часів називали «махновцями». Портрет та вірші «реабілітованого» Батьки прикрашають «Дуб смерті».
«Сосна кохання» - старожил лісу, дожила донині. За дивним примхою природи величезне дерево росте не вгору, а паралельно до землі.
При цьому стовбур сосни хвилеподібний. Одні бачать у ньому зручну лаву, де закохані можуть посидіти поруч і відкритися у почуттях. Інші взагалі вважають подобою шлюбного ложа, звідки й пішла назва сосни.
А неподалік розташовані не менш легендарні Марушкіни скелі, назву яким теж дала історія кохання, але вже з трагічним фіналом.
GPS координаты: 47.9602,36.3221
