Home Публикации Экология За цей час там змінилася флора і фауна…

За цей час там змінилася флора і фауна…

Email Печать

(О. Оксамитний свідомо дезінформує громадськість).

« Інститут не приймав участі у роботах з оцінки впливу на навколишнє природне середовище до матеріалів відведення земельних ділянок на території заповідника...»

Коли у 2008 році, за умов приховування широким колом зацікавлених осіб інформації про те, на яких підставах Дніпропетровська обласна рада своїми рішеннями вилучила у Криворізькому і Солонянському районах земельні ділянки із зарезервованих під створення об’єктів природно-заповідного фонду територій і погодила надання спеціальних дозволів на користування надрами в їхніх межах, громадськість довідалася про наміри розпочати ведення гірничо-видобувних робіт, мешканці сіл Недайвода і Лозуватка Криворізького району створили ініціативну групу на захист державного ландшафтного заказника «Інгулецький степ». У цьому вони дістали підтримку громадських організацій. Перебіг справ широко висвітлюють незалежні засоби масової інформації.

І тут виявилася одна досить симптоматична обставина: структури Міністерства охорони навколишнього природного середовища жодним чином не дбають про збереження біорізноманіття, не ставлять питання перед органами влади про необхідність дотримання екологічного законодавства, оперують суперечливими аргументами.

Показовим у цьому відношенні є наступний приклад. Торкаючись питання відсутності висновків державної екологічної експертизи щодо проекту «Недайводський гранітний кар’єр» (територія початково зарезервованих земель під розширення Національного парку «Інгулецький степ»), начальник Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Дніпропетровській області О. Ф. Оксамитний 26.09.2011 року, відповідаючи на інформаційний запит, запевняв, що «згідно зі ст. 14 Закону України «Про екологічну експертизу, ст. 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Постанови КМУ від 27.07.95 № 554 «Про перелік видів діяльності та об’єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку», визначення цінності земель для будь-яких потреб, в тому числі і для потреб заповідного фонду, не належить до об’єктів екологічної експертизи (! – авт.).

А яка ж з цього приводу думка Міністерства екології та природних ресурсів України? Здається, цілком протилежна, бо, як зазначається у відповіді заступника міністра-керівника апарату Д. Д. Мормуля від 30.09.2011 року (№18911/09/10-11) на інший інформаційний запит, «ДП «Центр еколого-експертної аналітики» листом від 15.09.2011 №183 передав наукову еколого-експертну оцінку ОВНС «Недайводський гранітний кар’єр» на розгляд до Мінприроди (Відділ державної експертизи). За результатами оцінки буде підготовлено висновок державної екологічної експертизи» (! – авт.). Виходить, що Міністерство і його регіональний орган по-різному ставляться до необхідності проведення чи не проведення екологічних експертиз, працюють в різних законодавчих площинах (!) і, з причин безоглядного обслуговування бізнес-структур, однаково не на користь біорізноманіттю!

Цілком природно, що громадськість цікавить питання, яким же чином ділянка цілинного степу з перспективою на заповідання раптом втратила свої біологічні цінності і потребу у захисті? Саме з запитанням такого змісту до начальника Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Дніпропетровській області і звернулися журналісти, про що повідомлялося на кількох сайтах (першоджерело: бізнес-портал ugmk.info (Днепропетровск) від 25.06.2011 р.). На це п. О. Оксамитний дав таке пояснення: «Інститут екології НАН України (такого, до речі, не існує в системі НАНУ – авт.) провів дослідження на предмет цінності земель для заповідного фонду, оскільки території зареєстровані 10 років тому. За цей час там змінилася флора і фауна. Згідно висновків Інституту екології, ці території (заповідник «Нижньо-Сурський» в Солонянському районі і заказник «Інгулецький степ» у Криворізькому районі – авт.) не потребують екологічного захисту. Тому облрада прийняла рішення вилучити їх із резерву на заповідання».

Отже, всі природоохоронні органи, у тому числі і Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Дніпропетровській області, протягом 10 років так екологічно доохоронялися на цих заповідних територіях, що вони вже не потребують екологічного захисту через втрату цінностей біорізноманіття. І згадане управління не обходить той факт, що Законом України «Про природно-заповідний фонд України» та іншими законами спеціально уповноваженим органом державного управління в галузі організації, охорони та використання природно-заповідного фонду є центральний орган виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища та його спеціальні підрозділи на місцях.

Втім, втелющити вигадані висновки замовного характеру якому-небудь інституту пану О. Оксамитному явно не вдасться. Директор єдиного в системі НАНУ інституту зазначеного профілю – Інституту проблем природокористування та екології, член-кореспондент НАН України А. Г. Шапар у своїй відповіді від 31.08. 2011 року на інформаційний запит зазначив: « Інститут не приймав участі у роботах з оцінки впливу на навколишнє природне середовище до матеріалів відведення земельних ділянок на території заповідника «Нижньо-Сурського» та ландшафтного заказника загальнодержавного значення «Інгулецький степ», а також не виконував наукові обґрунтування про цінність цих зарезервованих територій. Відповідно до цього інститут не готував ніяких висновків з цих питань». Як то кажуть: «Запитання будуть?»…

А яким чином зміг би прокоментувати вищезгаданий керівник Держуправління зміст листа-відповіді провідних фахівців Криворізького ботанічного саду НАН України від 12 серпня 2011 року за №279 на запит Криворізької міжрайонної природоохоронної прокуратури Дніпропетровської області, зроблений з великим запізненням під тиском громадськості? У листі зазначається: «Проведене флористичне та геоботанічне обстеження зазначеної ділянки (наданої в оренду ТОВ «Граніт Груп» під розробку гранітного кар’єру та будівництво дробильної фабрики – авт.) на предмет наявності цінних рослин і їх кількості… На даній території збереглися унікальні ділянки природних степових та кам’янистих екосистем, які ще у 1992 році були рекомендовані для заповідання та зарезервовані для подальшого створення загальнодержавного заказника (Указ Президента України від 10.03.1994 року, №79/94)… Потрібно якнайшвидше заповідати дану територію та заборонити будь-яку діяльність, яка спрямована на порушення цілісності природних комплексів, зменшення чисельності популяцій рідкісних та зникаючих видів рослин та поширення на порушених територіях інвазійних видів…». Під листом підписалися директор Криворізького ботанічного саду НАН України, к. б. н., с. н. с. Мазур А. Ю., старші наукові співробітники Криворізького ботанічного саду, кандидати біологічних наук Кучеревський В. В., Бойко Л. І., Терлига Н. С. і Гришко В. М.

Тим часом, за збігом трьох місяців від початку незаконного плюндрування товариством з обмеженою відповідальністю «Граніт Груп» цілинного степу на площі близько п’яти гектарів так і не підраховані нанесені збитки і ніхто не притягнений до відповідальності.

З цієї історії висновки треба робити нам, платникам податків для утримання державного апарату: який сенс нам утримувати за наш рахунок подібні управлінські структури, які не володіють законодавством та не виконують своїх безпосередніх службових функцій?

Микола Коробко, Криворізьке міське правозахисне товариство.

Обновлено 24.11.2011 17:22  

Статистика

Пользователи : 184
Статьи : 472
Ссылки : 6
Просмотры материалов : 2251285

Yandex

Яндекс.Метрика


Авторизация

Рекомендуем:

Баннер

Объявления:


Случайная новость

Увеличены штрафы за продажу незаконно выловленной рыбы

9 апреля Президент подписал закон об изменениях в админкодекс, согласно которым увеличены суммы штрафов за продажу незаконно выловленной рыбы, а также рекламы и продажи запрещенных орудий для вылова.

Подробнее ...